Більше про роботу мозку ви можете дізнатися з нашого курсу Нейронаука: пройдіть його, щоб застосовувати всі можливості мозку або для ефективнішої роботи з вашими клієнтами.

Щоб зрозуміти, чому це так відбувається, потрібно насамперед знати, що найбільша корисність наших ментальних здібностей ― це запам’ятовувати. Без пам’яті ми б нічого не могли зробити. Ви можете уявити собі свої ментальні здібності у вигляді кімнати, наповненої невеликими комірками.

Усе, що ви запам’ятовуєте, зберігається в цих комірках, до яких у будь-який момент часу ви можете отримати вільний доступ. Якщо до тієї чи іншої комірки ви звертаєтеся досить часто, ви додаєте туди деталі, вона стає більшою і її простіше відшукати. Навпаки, якщо інформація записана під час подій, які відбуваються досить рідко (наприклад, нова дорога до невідомого місця), то є ймовірність, що за три роки доступ до цієї інформації буде закритий. Лише часто повертаючись у це місце, ви додаватимете деталі побаченого, подробиці нового досвіду впродовж цього шляху, додаватимете в ситуацію людей, яких ви зустрічали тощо. Очевидно, ви матимете доступ до цієї інформації спонтанно: адже ви точно знатимете місце розташування потрібної комірки!

Це означає, на відміну від того, як думає більшість із нас, наші ментальні здібності не допомагають нам ухвалювати рішення, розуміти, проводити паралелі, знаходити рішення. На це здатен тільки наш розум. Швидше, наша пам’ять допомагає нашому розуму правильно працювати, особливо в ситуаціях, коли нам необхідно зважити всі за і проти, перевірити можливі наслідки, організувати план дій, запланувати наше майбутнє тощо.

Таким чином, пам’ять і розум мають різні функції. І тоді, намагаючись зрозуміти будь-що ментально, ви дедалі більше й більше плутаєтеся і залишаєтеся в нерішучості. Чому? Тому що ви покладаєтеся тільки на свою пам’ять, тобто, на досвід з минулого.

Розум завжди проявляється в теперішньому моменті. Він являє собою здатність знати, що ми повинні робити і говорити в певний момент часу. Як правило, розумні люди спонтанні, вони довіряють собі і довіряють своєму внутрішньому БОГУ, своїй інтуїції. Вони здатні узагальнювати, і використовують здоровий глузд, діючи з міркувань корисності для себе. Вони знають, що те, чим вони володіють, думають або роблять, має виявитися корисним. Зокрема, вони усвідомлюють наслідки своїх вчинків і прояв закону причини і наслідку.

Щоб проілюструвати сказане вище, давайте візьмемо, приміром, жінку, яка залишилася одна після трьох невдалих любовних зв’язків. Через три невдачі вона прийняла рішення жити одна до кінця днів, щоб знову не зіткнутися з необхідністю проживати цей неприємний досвід. Її рішення не розумне ― для неї ― тому що вона дозволяє досвіду з минулого керувати своїм життям. Вона прийняла ментальне рішення, ґрунтуючись на своїй пам’яті. Через своє рішення вона намагається переконати себе, що їй добре самій, і вона уникає прислухатися до тихого голосу всередині себе, який шепоче їй, що було б непогано знайти супутника життя. Вона не прислухається до своїх потреб, вона заглушає їх, вважаючи, що так вона буде менше страждати. На жаль, що більше вона придушуватиме свої потреби, то більше вона страждатиме. Ймовірно, це страждання проявиться в її фізичному тілі.

Якби вона прислухалася до своїх потреб, вона б проаналізувала складнощі, пережиті з трьома попередніми чоловіками, і це допомогло б їй усвідомити те, чого їй потрібно навчитися у сфері любовних стосунків і сімейного життя. Вона б зрозуміла, що в ній присутні якісь частини, яких вона не хоче бачити. Саме ці частини притягли до неї цей складний досвід, а її колишнє подружжя прийшло в її життя, щоб допомогти їй усвідомити те, що вона не приймає в самій собі.

Пам’ять не може так міркувати. Вона не знає наших справжніх потреб і те, як з ними бути. Пам’ять усього лише накопичує інформацію, щоб допомогти нам систематизувати і робити сприятливі для вас висновки. Багато людей хваляться своєю відмінною пам’яттю. Звичайно, мати чудову пам’ять дуже корисно, але якщо йдеться особисто про вас, будьте обережні. Ви ризикуєте використовувати свою пам’ять у тих ситуаціях, коли вирішувати має ваш розум. Пам’ятайте, що ваш розум прагне того, щоб ваше сьогодення і ваше майбутнє були сповнені щастя, миру, гармонії, і що ваша пам’ять НЕ МОЖЕ знати ваші справжні потреби. Саме тому пам’ять не може впоратися з тими завданнями, які вищі за її здібності

Давайте будемо розумними! Давайте будемо використовувати наші здібності так, як це передбачено творцем. Що частіше ми використовуватимемо їх усвідомлено, що краще вони будуть розвинені, то більшу користь вони нам приноситимуть.

Автор: Ліз Бурбо

Переклад: Ія Зайцева