Діти – наші гіди: стаття Ліз Бурбо

Чи знаєте ви…… що ваші діти є вашими гідами? Багатьом батькам складно прийняти це твердження… проте це так. Це твердження вірне не тільки для батьків, а й узагалі для всіх людей у світі. Діти, з якими ви стикаєтеся, або з якими ви працюєте, можуть багато чого вас навчити!

Діти нового покоління, ери Водолія, загалом більш розвинені, ніж їхні батьки. Вони прийшли на землю в цей період, щоб еволюція людства була швидшою. Якби в нас був час послухати, що вони хочуть нам сказати, а також запитання, які вони ставлять, можна було б визнати, що їхню мудрість було набуто протягом багатьох поколінь. З юних років вони вже володіють тим рівнем знань, який люди нашого покоління набували багато років.

Можливо, ви звернули увагу, що діти нового покоління, ери Водолія, часто більш емоційно реагують? Звісно, адже саме їхні реакції допомагають нам жити більш усвідомлено. Діти попередніх поколінь ніколи б не ризикнули так реагувати й так розмовляти зі своїми батьками чи вихователями, як це роблять сучасні діти. Саме тому я кажу, що вони приходять на Землю, щоб навчити нас швидше просуватися вперед.

Отже, якщо ви справді прагнете розвиватися й навчитися пізнавати себе (як правило, це єдине, заради чого ми народжуємо на світ дітей), поспостерігайте за тим, що кажуть ваші діти і, особливо, що вас найбільше в них дратує. Наприклад, коли дитина не виявляє щодо вас належної поваги, вона хоче сказати вам, що ви поводитеся так само щодо неї, а ще, що ви недостатньо поважаєте самі себе. Найважливіше ― це визнати, що те, що розбурхує вас у дитині, є ставленням або поведінкою, які ви не приймаєте в собі.

Або ще приклад: якщо ваша дитина постійно говорить вам, що вона може щось зробити, а ви їй заважаєте в цьому, ви затримуєте її розвиток і, водночас, це вказує на те, що ви самі собі заважаєте це робити. Чому ви боїтеся за неї? Це свідчить про те, що у вас присутній той самий страх за самого себе. Ви можете виявити інший страх, поставивши собі запитання, чого ви боїтеся для себе, якщо ця страшна подія, страх за вашу дитину, трапиться? Ми ніколи не боїмося за інших людей, ми завжди боїмося тільки за себе. Інші всього лише допомагають нам виявити наші страхи.

Чи буває так, що дитина каже вам, що ви втручаєтеся в її справи? Таким чином, вона просить для себе життєвого простору, необхідного для її еволюції. Вона хоче привернути вашу увагу до того факту, що ви народили дитину не для того, щоб її контролювати, а, скоріше, для того, щоб навчитися через неї. Замість того, щоб прагнути нав’язати їй свої вірування, пам’ятайте, що ви дані їй, щоб спрямовувати її максимально добре, як тільки ви вмієте, не забуваючи також і про те, що ця дитина має право ухвалювати свої рішення, не забуваючи про необхідність нести за них відповідальність…

Ви мені заперечите: «Чи не хочете ви мені сказати, що я маю дозволити дитині робити все, що вона хоче?». Якщо вона хоче робити щось, що вважатиметься вторгненням у ваш простір, і ви поділитеся з нею, що така поведінка вища за ваші можливості, їй буде приємно поважати вас. Я не кажу про те, щоб дати дитині РОБИТИ все, що вона хоче, я кажу про те, що потрібно дозволити дитині БУТИ тим, ким вона хоче. Засоби, які діти використовують для того, щоб БУТИ тим, ким вони хочуть, не завжди прийнятні для нас, але з досвіду я знаю, що якщо ви поважаєте свою дитину, їй буде приємно поважати ваші переробки…

Візьмемо, приміром, підлітка, який розкидає свої речі по дому. Дізнайтеся в нього, що це йому дає. Це допомагає йому БУТИ ким/яким? Чи добре він почувається, коли опиняється в кімнаті, в якій повний безлад? Якщо він наполягає, що так, що це нагадує йому про те, що він вільний робити те, що хоче, дізнайтеся в нього, чи не почувається він, що в сім’ї бракує свободи? Таким чином, ви можете досягти компромісу.

Крім того, ви можете пояснити йому, що ви не почуваєтеся вільною/им у своєму власному домі, коли, приходячи додому, він усе розкидає по дому на своєму шляху. У своїй кімнаті він може робити все, що хоче, оскільки не втручається у ваш простір, але в інших кімнатах ― ні. Таким чином, ви можете дійти згоди, що він вільний робити все, що захоче, у своїй кімнаті, але що вся відповідальність за прибирання в інших кімнатах будинку лежить на ньому, коли він вважатиме за потрібне. В інших кімнатах він повинен допомагати прибирати, як і інші члени сім’ї. Таким чином, у нього буде так потрібна йому свобода. Потім ви маєте дотримуватися своєї обіцянки, тобто не приходити в його кімнату, щоб наводити там лад або мити підлогу. Ви побачите, як усе поступово почне змінюватися.

Стосунки між дитиною і дорослим змінюються, коли дорослий погоджується з думкою, що він хоче більше дізнатися про самого себе і, особливо, дізнатися про ті аспекти в собі, які він не приймає. Особливо не бійтеся ділитися такими думками з дитиною. Навіть дуже маленькі діти розуміють цю мову ери Водолія. Вони інтуїтивно знають, що приходять на цю планету для того, щоб навчитися любити себе, тобто приймати, що вони можуть бути тим, ким хочуть, і що вони несуть відповідальність за своє життя і за наслідки своїх рішень. І коли батьки про це нагадують, дитина знає, що це правда.

Пам’ятайте, що те, що вас у ньому дратує, також дратує і його у вас. Таким чином, коли один із вас викликає в іншого емоційну реакцію, щойно ви зможете про це спокійно говорити, найкращим виходом буде усвідомити, над чим саме вам обом потрібно працювати. І тільки так ви ставатимете кращою людиною, тільки так ваші стосунки із самим собою та з іншими можуть досягти досконалості.

 

З любов’ю,

Ліз Бурбо

Переклад: Ія Зайцева

Поділитися
Facebook
Twitter
LinkedIn
WhatsApp