Люди, з якими ми контактуємо особисто або професійно, допомагають нам ― своїми коментарями, запитаннями, реакцією на нас ― усвідомити ті аспекти себе, які ми не хочемо бачити. Можна сказати, що ці люди ― наші провідники до пізнання себе. Візьмемо приклад жінки, яка запитує свою подругу, як у неї справи і чи немає в неї проблем, бо та поводиться не так, як зазвичай, і виглядає втомленою. Подруга може побачити в цьому можливість приділити трохи часу собі й зазирнути всередину себе, щоб зрозуміти, чи є в цих спостереженнях правда
Коли мова заходить про реакцію інших людей на наші вчинки чи слова, вони завжди є відображенням того, що ми (часто неусвідомлено) переживаємо всередині себе. Було багато випадків, коли я думала, що помирилася з людиною, яка мене злила, але коли я говорила з нею про це, вона, своєю чергою, злилася, почуваючись засудженою та обвинуваченою…
Ця людина ставала для мене провідником. Не приймаючи того, що я говорила їй, вона реагувала так, що я теж не приймала того, що говорила їй. Коли виникає подібна ситуація, замість розпалювання гніву обох людей, набагато мудріше сказати іншій людині: Я бачу, що тобі не подобається те, що я говорю. Дякую, тому що ти допомагаєш мені усвідомити, що я не приймаю в цій ситуації себе. Мені потрібен час подумати і пізніше я повернуся до тебе з цим питанням.
Коли ви шукаєте відповідь, перше, чого вам потрібно навчитися, ― це ставити собі ясне і чітке запитання. Прислухайтеся до відповіді, яка прийде з глибини душі, і простежте, що ви відчуваєте, коли отримуєте її. Якщо ви відчуваєте переважно страх, це може бути ваше его, яке нашіптує відповідь. Якщо ж ви відчуваєте умиротворення, отримавши відповідь, це добрий знак.
Якщо вам потрібні більш загальні відповіді про те, чого ви хочете в житті, поставте собі, наприклад, таке запитання: Якби всі обставини були ідеальними, якби те, чого я хочу, нікого не хвилювало, якби в мене був увесь час, знання і засоби, щоб досягти цього, чого б я хотів для себе?
Коли ви отримаєте відповідь, подумайте над нею і запишіть, тому що ваше его змусить вас забути її дуже швидко. Потім усе, що вам потрібно зробити, ― це зробити все можливе, щоб досягти мети. Це може зайняти час, але це неважливо, головне для вас ― подорож до свого Я ХОЧУ, яка буде дуже корисною.
Вам не потрібно платити комусь, щоб отримувати відповіді про себе. Наш найголовніший провідник, єдиний, хто знає потреби нашої душі, наш життєвий план, ― це наш внутрішній БОГ. Він проявляє себе через нашу інтуїцію. Він присутній у кожному з нас однаковою мірою. Єдина відмінність між нами ― це наша здатність слухати свого провідника. Це вміння потрібно розвивати, тому що ми ще не навчилися повністю довіряти собі…
Ви також можете сказати своєму внутрішньому провіднику, чого ви хочете, перед сном і запитати його, яку пораду він може дати, щоб допомогти вам. Пам’ятайте, щоб отримати відповідь, потрібно запитати. Щойно ви прокинетеся, будьте уважні до своїх відчуттів, до того, що піднімається всередині вас. Інтуїтивні відповіді часто бувають непомітними і приходять раптово.
Найкращий спосіб розвинути інтуїцію ― заново навчитися відчувати, як у дитинстві, коли травми і маски не заважали вам відчувати. Ставте собі це запитання не менше п’яти разів на день: «Що я відчуваю?» Прийміть те, що ви відчуваєте в цей момент, незалежно від того, позитивне це почуття чи негативне. Ви маєте на це право, тому що людина не може постійно почуватися погано або добре. Ми повинні навчитися любити себе навіть тоді, коли обставини не відповідають нашим очікуванням.
Щоб швидше набути цієї звички, ви можете щодня ставити це запитання оточуючим. Будьте обережні: якщо хтось не почувається добре, ви можете просто прийняти це і не вважати, що маєте допомогти йому почуватися добре. Ніщо не заважає вам сказати оточуючим, що ви хочете звикнути почуватися краще, практикуючись разом із ними. Якщо вони не хочуть або не можуть відповісти, це не має значення, тому що ваш намір ― звикнути думати про це кілька разів на день.
Оскільки ми живемо в епоху бурхливого розвитку інтуїції, ви будете приємно здивовані, побачивши прогрес, і вам стане легше слідувати своїй інтуїції, тобто прислухатися до своїх потреб. Ми часто думаємо, що не слідуємо своїй інтуїції, коли не отримуємо того, про що просили. Приймаючи все, що з нами відбувається, ми розуміємо, що у всього є мета, що нічого не відбувається випадково і що нам потрібно було пройти через цей етап, щоб отримати те, що ми хотіли або навіть краще…
Я від щирого серця бажаю вам з’єднатися з вашим найбільшим другом на землі, вашим справжнім провідником: вашим внутрішнім Богом. Вам більше не потрібно питати себе, кого варто слухати..
З любов’ю, Ліз Бурбо
Переклад: Ія Зайцева
Програма Духовного коучинга доступна для навчання на нашому сайті ТУТ.
