Що більше досліджень у цій сфері я роблю, то більше розумію, наскільки ж ми маленькі порівняно з цим Великим божественним розумом. І що більше нового я дізнаюся, то більше бачу, що ми використовуємо зовсім малу, незначну частину всіх можливостей людини.
Від бунту до прийняття
Я щаслива тим, що протягом усіх цих років я отримала великий привілей спостерігати за тисячами історій, які можна сміливо назвати дивом. Те, що заведено називати “хворобою” – це насправді реакція тіла, яке використовує всі свої ресурси, щоб знайти баланс, природний стан здоров’я і благополуччя. Насправді, оскільки в нашому світі все синхронізовано, щойно болить якась частина тіла, це означає, що в цьому місці заблоковано енергію. Отже, замість того, щоб злитися на своє тіло за те чи інше нездужання, було б набагато мудріше подякувати йому та прийняти, що воно хоче допомогти нам щось зрозуміти, повернувши нас у такий спосіб у стан гармонії та благополуччя.
Блокування фізичне також означає блокування на емоційному та ментальному рівні. Щоб зрозуміти, як це пов’язано, ви можете запитати себе: як ця фізична проблема мені заважає, тобто, що вона заважає мені мати, робити і бути яким? Відповідь на це запитання підкаже вам, чого ви по-справжньому хочете в житті, і проллє світло на ваш спосіб мислення, який заважає вам досягати цих бажань і реалізовувати ці потреби.
Візьмемо, наприклад, жінку, у якої постійно болить спина. Поставивши собі це запитання, вона отримує відповідь: біль у спині заважає мені спати, довго сидіти. Якщо я сиджу довше години, я змушена вставати, рухатися. Те ж саме вночі. Біль у спині будить мене вночі кілька разів. Зрештою, я встаю дуже рано, тому що мені дуже боляче. Щойно я встаю і починаю активно рухатися, біль минає. Я завжди думала, що моє тіло підказує мені, що я не повинна довго спати”. Дуже часто люди невірно тлумачать мову свого тіла і пропускають важливі повідомлення.
Насправді, справжнє послання, яке ми дізнаємося завдяки болю в спині, – це те, що її справжнє бажання частіше сидіти, спати довше, ніж зараз вона собі дозволяє. Її контролює страх і якесь вірування…. Вона вірить, що це погано, що часто відпочивати значить бути ледачою, що бути хорошою людиною значить бути активною, і тоді тебе будуть любити і добре сприймати в суспільстві. А її тіло каже, що таке мислення завдає болю як її душі, так і її фізичному тілу, однаковою мірою.
Завдяки захворюванню внутрішні пошуки ведуться в трьох напрямках:
Перше, ми усвідомлюємо те, чого по-справжньому хочемо.
Друге, ми розуміємо страх, який заважає нам здійснювати бажане. Повернемося до нашого прикладу: жінка боїться, що її не любитимуть, що її назвуть ледачою та егоїсткою, якщо вона дозволить собі відпочивати, нехтуючи, можливо, очікуваннями інших людей від неї.
Третє – ми допомагаємо собі прийняти себе і розвинути любов до себе. Знову візьмемо наш приклад. Вона не приймає себе в ті моменти, коли зупиняється, бо голос усередині неї каже: “Чому ти сидиш, якщо ще не зроблена вся робота?” Якщо вона не приймає себе в моменти бездіяльності, вона, очевидно, не приймає себе і коли активна. Активна вона чи пасивна, вона себе не приймає. І ось що їй каже внутрішній бог через її тіло: “Дай собі право бути активною, а також дай собі право відпочивати, коли тобі це потрібно”.
Приймати всі свої характеристики
Щоб бути щасливим і гармонійним, нам необхідно прийняти позитивний і негативний бік усіх своїх характеристик. Ми ніколи не зможемо стати таким, яким хочемо бути, поки не приймемо себе таким, яким ми бути не хочемо. А отже, ця жінка має прийняти себе ледачою, з одного боку, і активною – з іншого. Доки одна сторона характеристики не прийнята, друга також залишається неприйнятою.
Знайте, що ця жінка лінива лише за своїм власним визначенням. І абсолютно марно говорити їй: “ти не лінива, ти заслуговуєш на відпочинок, адже ти так багато працюєш”. Вона буде стверджувати, що лінива, і все тут!
Тобто, їй потрібно дати собі право бути ледачою, і одного разу вона не вважатиме це лінню, а від своєї активності отримуватиме задоволення. Давайте ж будемо дякувати нашій внутрішній мудрості за все, що вона робить, щоб нам допомогти!
Стаття Ліз Бурбо
Переклад: Ія Зайцева





